У нещодавньому інтерв’ю телеканалу Tv21 Унгвар керівник Закарпатського обласного благодійного фонду «Карітас Святого Мартіна» Ференц Фегер поділився спогадами про початок війни в Україні та про діяльність фонду під час цього складного періоду.

"Рано вранці, о 4-й годині, я отримав повідомлення з Америки: "У вас почалася війна." Спочатку я не міг у це повірити," — розповів він. В той же час директори дієцезій з інших регіонів, які перебували в Одесі, почали обговорювати події у вайбер-групі — йшлося про вибухи та бойові дії. Це стало підтвердженням страшної реальності.

На початку війни багато людей, зокрема працівники Карітасу, покинули країну. Ференц згадує цей час як найскладніший за 20 років роботи у благодійному фонді. На допомогу прийшли вчителі угорських шкіл, і їхня поява в офісі, за словами Ференца, стала справжнім Божим провидінням. Двоє з них об’їхали всі 14 представництв Карітасу в області, щоб з’ясувати, який обсяг гуманітарної допомоги кожен з них може прийняти. Щиросердечну допомогу надали й двоє підприємців, які відвідують костел Святого Мартина в Мукачеві: вони запропонували склади великої місткості, де можна було розмістити декілька вантажів. Ці склади фонд використовував безкоштовно протягом двох років, а згодом один з них придбав. Це було вкрай важливо, оскільки з початку війни фонд отримав 600 вантажів гуманітарної допомоги, значна частина з яких залишилася в Закарпатті, а більшість була відправлена в регіони, які постраждали від війни. Працівники Карітасу особисто доставляли допомогу туди, де її найбільше потребували, і досі, ризикуючи життям, продовжують їздити в міста та села поблизу лінії фронту, щоб передати необхідне людям. Під час повномасштабного вторгнення вони неодноразово потрапляли під обстріли та дивом залишалися живими.

Ференц  розповів про кілька таких випадків. Один із них стався у 2022 році, коли під Києвом тривали бої: водія Карітасу поранила куля і його доправили до лікарні. Довелося замінити водія, який доставив вантаж до місця призначення. В іншому випадку обстрілу зазнала ще одна вантажівка Карітасу. Пів року тому в Куп'янську ракета впала за 150 метрів перед автомобілем. За словами Ференца, і тоді можна було відчути Божу опіку: Катерина Паєрська, яка була за кермом, отримала телефонний дзвінок, зупинилася, і таким чином врятувалася.

Після початку війни Карітасу доводилося реагувати на безліч викликів, зокрема, на пошук прихистку для людей, які масово прибували на Закарпаття з постраждалих регіонів. Ференц згадує, як обдзвонив усі парафії для отримання допомоги. Вдалося знайти будинок, де не проживав священник, літні табори, що пустували взимку, садочки й школи, які не працювали —  ці будівлі належали Римсько-Католицькій Церкві. У результаті знайшли 33 об’єкти та розмістили 1250 осіб.

Нині організація продовжує піклуватися про нужденних на Закарпатті та тих, хто потерпає від війни, живучи поблизу лінії фронту. Готують їжу в соціальних кухнях, облаштовують укриття в школах і садочках, організовують групи психологічної допомоги та реалізують багато інших ініціатив, залучаючи громаду до спільних добрих справ і просячи небайдужих про подальшу підтримку, адже кількість нужденних щодня зростає.